Позитивна психотерапія

“КЛІЄНТ “ПРИНОСИТЬ” ІЗ СОБОЮ НА ПРИЙОМ ДО ПСИХОЛОГА НЕ ТІЛЬКИ ПРОБЛЕМУ, А Й ЗДАТНІСТЬ ЇЇ ПОДОЛАТИ.

​

                                                                                                                     (НАССРАТ ПЕЗЕШКІАН)

    Позитивна терапія передбачає консультування, зорієнтоване на рішення, спрямоване на виявлення ресурсів для розв'язання проблеми, самопізнання та самодопомогу.

​

    Метод позитивної психотерапії був розроблений в 1968 році доктором Носсратом Пезешкіаном і його співробітниками в Німеччині на базі транскультурних досліджень, які були проведенні більше ніж в 20 різноманітних культурах.

​

    Свою назву метод дістав від латинського слова «positum», що в перекладі означає: фактичний, даний, реальний. Безумовною перевагою методу є: доступність для всіх соціальних і вікових груп, зрозумілість, системний сімейний підхід і короткотривалість.

​

    В ПП виділяють три принципи: надії, балансу і самодопомоги.

​

    Принцип надії. Згідно цього принципу кожна людина є здібною, вона в змозі боротися з своїми проблемами, розвиватися на краще, а в разі, якщо проблемна ситуація вже сталася і змінити її неможливо, то розцінювати це як урок, досвід на майбутнє або навіть як тренування, загартування здібностей людини.

​

    Принцип балансу. В основі цього принципу лежить уявлення про те, що всі наші проблеми, негаразди, конфлікти, розлади є наслідком дисбалансу між певними дієвими факторами різної природи. Наприклад, якщо ми в якійсь життєвій ситуації реагуємо невідповідною, даній ситуації, здібністю чи сферою або знаходимося в неактуальній ідентичності – то ми тільки посилюємо проблему і при цьому аж ніяк не вирішуємо її. Тому необхідно відновити баланс, застосовуючи актуальні здібності і позиції і тим самим покращити свою життєву ситуацію.

​

    Принцип самодопомоги. Для того щоб спрацював цей принцип необхідно щоб були активовані два попередніх. Принцип самодопомоги є найбільш цінним результатом Позитивної психотерапії, адже згідно цього принципу людина стає психотерапевтом для самої себе. Це означає що, людині потрібно не тільки допомогти вирішити її проблеми чи покращити самопочуття, але й навчити її самостійно, без допомоги психотерапевта чи консультанта, долати життєві труднощі і негаразди.

​

    Модель позитивного підходу не прагне первинно пояснити виникнення певних конфліктів, а прагне зрозуміти людину в його життєвій ситуації, в якій у нього з'являються порушення, захворювання. 

Людині дані ресурси і здібності, за допомогою яких він може долати труднощі і вирішувати свої проблеми. Позитивна Психотерапія дає можливість відновити до них доступ. В основі лежить транскультурний образ мислення, який включає різноманіття індивідуальних, сімейних та культурно обумовлених явищ і єдність в цьому розмаїтті.